Право і влада у афоризмах і висловах

Право і влада у афоризмах і висловах 

Право і свобода

Тому, хто вивчає право, належить передовсім дізнатись, звідки походить слово «право» (jus); воно дістало свою назву від «justitia» (правда, справедливість). (Ульпіан)

***

Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що вони всім надані. (Сенека)

***

 Несправедливий закон не створює права. (Цицерон)

***

Згода всіх народів у будь-чому не має вважатися доказом при­родного права. (Цицерон)

***

 Своєю силою закони зобов'язані правам. (Клод Гельвецій)

***

 Природне право, яке звичайно зветься письменниками jus naturale, є свобода будь-якої людипи використовувати свої власні сили на свій розсуд для збереження своєї власної приро­ди, тобто власного життя. (Т. Гоббс)

***

Право є свобода, саме та свобода, яку нам надає громадянський закон. (Т. Гоббс)

***

Право — це сукупність умов, за яких сваволя одпієї особи сумісна зі сваволею іншої з точки зору загального закону свободи. (І. Кант)

***

 Для правознавця залишається таємницею, чи є правом те, що вимагають закони, яким є загальний критерій, на підставі якого можна взагалі відрізнити правове від неправового. (І. Кант)

***

         Там, де немає законів, там немає і свободи. (Д. Локк)

***

  Коли я зможу зробити те, що хочу, це означає, що я є вільний, й     але те, що я хочу, я хочу внаслідок необхідності. (Ф. Вольтер)

***

           Свобода полягає у тому, аби залежати тільки від законів,      (Ф. Вольтер)

Свобода є право чинити все, що дозволено законами. Якби гро­мадянин міг робити те, що цими законами забороняється, то в нього не було б свободи, оскільки те саме могли б робити й ін­ші громадяни. (III. Л. Монтеск'е)

***

 Народ, який порушує право природне і право народів, назавж­ди підриває основу свого власного спокою у майбутньому. (Гу­го Гроцій)

***

 Наука про право є частиною філософії. (Гегель)

***

 Те, що пов'язане із законом, е право. Але само по собі це право не є ані правом розуму, ані правом справедливості, це — право сили. (Ж. Ламетрі)

***

 Рівність е наріжним каменем справедливості, а разом вони є сутністю свободи. (І. Зейме)

***

 Неможливо досягти свободи в майбутньому, утискуючи її нині. (М. Баку пін)

***

 Порядний той, хто своє право вимірює своїм обов'язком. (Ла- кордер)

***

 Право ніколи не може бути вище за економічний лад і зумовле­ний ним культурний розвиток суспільства. (К. Маркс)

***

 Справедливість як мірило того, що юристи об'єднують під на­звою природного права, завжди являє собою ідеологічне вира­ження існуючих економічних відносин або з їх консервативно­го, або ж революційного боку. (Ф. Енгельс)

***

 Ми боремося не за людські права народу, але за божественні права людини. (Г. Гейне)

***

 Для мене не має значення, на чиєму боці сила; важливо те, на чиєму боці право. (В. Гюго)

***

 Усвідомлення права розвиває усвідомлення обов'язку. Загаль­ний закон — це свобода, яка закінчується там, де починається свобода іншого. (В. Гюго)

***

 Право — це все те, що істинне і справедливе. (В. Гюго)

За теперішнього часу, коли цивілізований світ висловив ідею самовизначення народів та захисту прав меншостей, будь-які закони чи розпорядження, які йому протиставляються, є не правом, а безправ'ям. (С. Дністрянський)

***

 Сутність права полягає у рівновазі двох прав — відповідних ін­тересів: особистої свободи і суспільного блага. (В. Соловйов)

***

 Усе, на що особа має право, є дозволеним, проте не на все дозво­лене вопа має право. (М. Корку нов)

***

 Право має бути противагою насильству, стабілізуючим і миро­творчим фактором, який здатний загасити, повернути у цивілі­зоване русло зіткнення і конфлікти, у тому числі й ті, що викликані класовими та національними суперечностями, полі­тичним та особистісним протиборством. (С. Алексеев)

Влада і держава

Бідність — це коріння негараздів у правлінні. (Мао-цзи)

***

 Мистецтво управляти державою є найвищим від усіх мистецтв. (Демокріт)

***

Якою б не була держава, в ній завжди є дві держави, що воро­гують між собою: одна держава багатих, інша — бідних. (Платон)

***

 Первинною за природою порівняно із сім'єю та кожним із нас, є держава. (Аристотель)

***

 Поняття справедливості пов'язане з уявленням про державу, оскільки право, що слугує критерієм справедливості, є регулю­ючою нормою політичного спілкування. (Аристотель)

***

Малі огріхи видаються великими, якщо виявляються у по­ведінці тих, кому довірено владу. (Плутарх)

Правосуддя — основа держави. (Цицерон)

***

  Метою держави у дійсності є свобода. (Б. Спіноза)

***

 Закони — якорі держави. (Ф. Бекон)

***

 Де панує рівність, там не може бути монархії, де її немає, там не може бути республіки. (Н. Маккіавелі)

***

 Законодавча влада — серце держави, влада виконавча — її мо­зок. (Ж. Ж. Руссо)

***

 Для зміцнення уряду слід обмежувати його владу. (Л. Берне)

***

 Анархія завжди призводить до абсолютизму. (Наполеон)

***

Свобода полягає у тому, щоб перетворити державу з органу, який стоїть над суспільством, в орган, цьому суспільству ціл­ком підпорядкований. (К. Маркс)

Перша умова будь-якої свободи — відповідальність усіх чинов­ників за всі свої службові дії щодо будь-кого з громадян перед звичайними судами і загальним правом. (Ф. Енгельс)

***

  Держава — організація, утворена однорідною панівною вер­ствою за умови міцної централізації та на відповідній тери­торії. (М. Грушевський)

***

 Демократія — це не тільки право вибору, але й складні ме­ханізми, що дають можливість цим правом користуватись. (О. Лацис)

***

 Суб'єктивне юридичне право особи— це «ключик», котрий вручає їй держава і за допомогою якого вона відкриває собі до­ступ до усіх основних благ, що необхідні для її існування й роз­витку. (П. Рабінович)

***

 Справжнє громадянське суспільство ніколи не відбудеться, якщо не буде досягнуто верховенство права і суспільство водночас не стане правовим — правовим громадянським сус­пільством. (С. Алексеев)

***

  Будь-який закон в основі має свого роду право. (Аристотель)

***

  Добробут держави залежить від її законів. (Аристотель)

***

 Закон — де зрівноважений розум. (Аристотель)

***

 Я бачу загибель тієї держави, де закон не мае сиди й перебуває під чиєюсь владою. А там, де закон — володар над правителя­ми, а вони його раби, я вбачаю порятунок держави й усі блага, які тільки можуть дарувати державам боги. (Платон)

***

 Адже з усіх наук найбільше удосконалює людину, яка ними займається, наука про закони. (Платон)

***

 Закони видано заради мудрих — не для того, аби вони не роби­ли зла, а для того, щоб їм не робили зла. (Епікур)

***

 Та держава, в якій громадяни підпорядковуються законам, є щасливою під час миру й непохитною під час війни. (Сократ)

Закон є цар усіх божественних та людських справ; потрібно, щоб він став на чолі як добрих, так і злих, вождем і керівником живих істот, котрий за природою є для до громади мірилом справедливого; наказує робити те, що мас бути зроблено, й за­бороняє робити те, що не повинно бути зроблено. (Хрисіпп)

***

 Сором часом забороняє те, чого не забороняють закони. (Се­нека)

***

 Закон має бути коротким, аби його могли запам'ятати й люди нетямущі.(Сенека)

***

 Душа держави — закон, оскільки як тіло, що позбулося душі, падає, так і держава, якщо у ній нема закону, — руйнується. (Демосфен)

***

 Ми маємо бути рабами законів, аби стати вільними. (Цицерон.)

***

 Чини так, аби максима твоєї поведінки могла б бути поряд з тим і принципом загального законодавства. (І. Кант)

***

 Закон можна вважати якісним у тому випадку, якщо смисл йо­го є точний, якщо вимоги його справедливі, якщо він формує чесноти в громадян. (Ф. Бекон)

***

 У громадянському суспільстві панує закон або насильство. (Ф. Бекон)

***

 Велика кількість законів у державі є тим самим, що велика кількість лікарів є ознакою хвороби й безсилля. (Ф. Вольтер)

***

 Закони дуже тісно нов'язані з тими засобами, котрими різні народи здобувають собі засоби до життя. (ПІ. Монтеск'є)

***

 Непотрібні закони ослаблюють закони, які є необхідними. (III. Монтеск'є)

***

 Більша частина законів є не що інше, як привілей, тобто дани­на, накладена на всіх на користь нечисленних. (Ч. Беккаріа)

***

 Той може встановити закони для інших, як їм чинити, кому самому не потрібно їх встановлювати. (Г. Сковорода)

Те, що є право, тільки завдяки тому, що воно стає законом, на­буває не тільки форми своєї всезагальності, але й також своєї справжньої визначеності. (Гегель)

***

 Подібно до того, як існують закони в поезії, так існує й поезія в законі. (А. Кук)

***

 Справжня рівність громадян полягає у тому, аби всі однаково були підпорядковані законам. (Ж. Д'Аламбер)

***

 Де закінчуються закони, там починається тиранія. (У. Пітт ( Молодший))

***

 У деяких державах законності надають такої форми, що вона стає жахливішою від беззаконня. (І. Зейме)

***

 Не бути підпорядкованим якому б то не було закону не означає бути позбавленим найбільшого рятувального захисту, оскіль­ки закони мусять захищати нас не тільки від інших, але й від самих себе. (Г. Гейне)

***

 Суспільство базується не на законі. Це фантазія юристів. Нав­паки, закон має базуватися на суспільстві, він має бути вира­женням його загальних інтересів і потреб, що виникають з да­ного матеріального способу виробництва, на противагу сваволі окремого індивіда. (К. Маркс)

***

 Право у власному й суворому розумінні є комплекс правил, вста­новлених політичним керівником або сувереном. (Д. Остін)

***

 Правотворчість — це процес, яким суспільство, народ, дер­жава творить форми державної і суспільної організації, ком­бінує і пристосовує до потреб нового життя, приватного і суспільного, елементи звичаєвого права, традиції, старе право, впливи найновіших правових систем. (М. Грушевський)

***

 Щастя людини— десь поміж свободою і дисципліною. Одна свобода без суворої дисципліни і. правила без почуття свободи не можуть створити повноцінну людську особистість. (І. Пав­лов)

***

 Свідома дисципліна — хіба це не є справжня свобода? (М. Реріх)

Ставлення до Конституції як до святині— свідчення рівня культури усього суспільства. ( Феофанов)

***

 Право— це не політична публіцистика, а норми, що приво­дяться у дію процедурами. (. Феофанов)

***

 Регіональна незаконність створює глобальну антиправову си­туацію. (В. Зорькін)

***

 Всі обмеження у законі — тільки для порядних людей. (В. Мавроцький)

***

Сила закону полягає в тому, щоб карати, забороняти, дозволя­ти. (М. Коркунов)

***

 Якщо наука доводить, мистецтво показує, то право карає. (М. Аржанов)

Застосування законів. Судочинство

Не винось вироку, не заслухавши обох сторін. (Соломон)

***

 Чесна людина, сідаючи в суддівське крісло, забуває про осо­бисті симпатії. (Цицерон)

***

 Суддя — це закон, що говорить, а закон — це німий суддя. (Ци­церон)

***

 Знання законів полягає не у тому, аби пам'ятати їх слова, а у то­му, щоб розуміти їх смисл. (Цицерон)

Правосуддя є основа всіх суспільних чеснот. ( Гольбах)

***

 Судді мусять пам'ятати, що їх справа — витлумачити закон, а не дарувати його. (Ф. Бекон)

***

 Збитки від суворого дотримання букви кримінального закону є незначні порівняно зі збитками, що породжуються його тлу­маченням. (Ч. Беккаріа)

***

 Можна наполегливо бажати, аби у виконання форм і обрядів, що ними супроводжується здійснення судочинства, вкладали­ся смак, почуття міри й такт, тому що суд є не тільки судили­ще, але й школа. Тут етичні вимоги зливаються з естетичними, виправдовуючи свій внутрішній зв'язок, який відзначали де­які мислителі. (Ф. Коні)

***

Правопорушення та юридична відповідальність

Найбільше заохочення злочину — беззаконня. (Цицерон)

***

 Звинуватити можна й невипного, але засудити — тільки вину­ватого. (Апулей)

***

 Осудження невинного— осудження самих суддів. (С. Молод­ший)

***

 Хто, маючи можливість попередити злочин, не робить цього, той йому сприяє. (С. Молодший)

Спосіб думок не є караним. (Ульпіан)

***

 Мистецтво законодавця полягає у тому, аби вигода, яку злодій отримує від скоєного ним злочину, не була порівнянною із тим стражданням, яке йому загрожує за це. (К. Гельвецій)

***

Один несправедливий вирок тягне більше лихо, аніж численні злочини, скоєні приватними особами: останні псують тільки струмки, тоді як несправедливий суддя псує саме джерело. (Ф. Бекон)

***

 Покараний злочинець — це приклад усім негідникам. Безвин­но засуджений — питання совісті усіх чесних людей. (Ж. Лабрюйєр)

***

 Якщо бідність — матір злочинів, то безрозсудність — їх бать­ко. (Ж. Лабрюйєр)

***

 Краще попередити злочини, ніж карати. У цьому — головна мета будь-якого доброго законодавства. (Ч. Беккаріа)

***

 Тільки закони можуть встановлювати покарання за,злочини. (Ч. Беккаріа)

***

 Меч правосуддя не має бути ножем. (Ж. де Местпр)

***

 Закони, які переслідують за принципи, мають своєю основою безпринципність, аморальний брутально-речовий погляд на державу. Вони — нестримне волання нечистої совісті. (К. Маркс)

***

 У біду потрапляють як у прірву, зненацька, але у злочин схо­дять по сходах. (М. Бестпужев-Марлінський)

***

 Перш ніж карати за зловживання, потрібно зважити, чи мож­ливо усунути причини. (Вовенарґ)

***

 Меч без терезів є голе насильство, терези без меча — безсилля права. (Р. Ієринґ)

***

 Як би тяжко ми не були зганьблені, в нас майже завжди лшнатиметься можливість відновити своє добре ім'я. (Ф. Ларошфуко)

***

 Краще не карати злодіїв, аніж карати безвинних. (К. Рохас)

***

 Жалість щодо катів обертається жорстокістю щодо жертв. (Р. Роллан)

***

 Проблему співвідношення звичаю і закону, над якою безуспіш­но билися в інших країнах юридичні уми, ми вирішили прос­то — в нас існує звичай не дотримуватися закону. (М. Агарков)

***

 Будь-яка влада розбещує, але надмірна розбещує абсолютно. (Екпгон)

***

 Право — математика свободи. (В. Нерсесяущ)